FORGOT YOUR DETAILS?

Історія кафедр «Автоматизації процесів управління» і «Інтегрованих автоматизованих систем управління»

Роботи в галузі автоматизації технологічних процесів харчових виробництв в інституті виконувались ще в 1937 – 1959 рр. і здійснювались у двох напрямах: створення необхідних технічних засобів, передусім первинних перетворювачів та створення і впровадження систем автоматизації. Саме в цей час були створені спеціалізовані лабораторії з автоматичного управління. У 1959 р., як окремий структурний підрозділ інституту було утворено кафедру автоматизації виробничих процесів.
З часу свого утворення кафедра пройшла два періоди розвитку: перші 30 років пов'язані з традиційним напрямом автоматизації технологічних процесів і останні роки – з автоматизацією цих процесів на базі комп'ютерно-інтегрованих технологій.
Впродовж 1959 – 1966 рр. кафедру очолював професор В.Д. Попов. Перший випуск фахівців із спеціальності “Автоматизація та комплексна механізація хіміко-технологічних процесів” відбувся у червні 1963 р., з нього на кафедрі залишилися працювати Г.Ф. Калениченко та В.Д. Цюцюра.

Матеріально-технічна база кафедри розширювалася та вдосконалювалася за рахунок нових технічних засобів автоматики та електронних і пневматичних систем регулювання. На їх базі було організовано дві навчальні лабораторії – контрольно-вимірювальних приладів та автоматичного регулювання, а в 1965 р. — лабораторію обчислювальної техніки на базі ЕОМ типу “Урал-2М”.
Співробітники кафедри викладали дисципліни з автоматизації технологічних процесів всім випускникам інституту. Кафедра була випусковою з підготовки фахівців у галузі автоматизації харчових виробництв. Водночас кафедра започаткувала практику перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників харчової промисловості, особливо спеціалістів у галузі автоматизації. Викладачі підготували потрібну науково- методичну літературу. Зокрема, доценти Д.І. Скобло та І.П. Глибін опублікували книгу "Автоматизація процесів харчових виробництв" (1962 р.), яка вперше в СРСР стосувалася виробництв харчової промисловості і призначалася не тільки для студентів, а й для широкого технічного загалу. Науково-дослідна робота кафедри була спрямована на розроблення систем автоматизації технологічних процесів (професор Д.І. Скобло та доцент І.П. Глибін). Основні розробки виконувались для підприємств цукрової та хлібопекарської промисловості. Так, у 1963 – 1965 рр. була впроваджена система автоматизованого управління випарною установкою на Хмельницькому цукровому заводі (керівник – професор В.Д. Попов), а у 1964 р. почалися роботи з автоматизації технологічних процесів Київського хлібокомбінату № 9.
У першій половині 60-х років на основі комплексного дослідження закономірностей робочих процесів та розроблення ефективних систем управління ними були закладені підвалини системного підходу до створення автоматизованих технологічних агрегатів та виробничих ділянок харчових виробництв. Поряд із створенням систем автоматизації технологічних процесів досліджувалися закономірності кристалізації цукру у вакуумних апаратах неперервної дії. За наказом Мінвузу УРСР у 1961 р. була утворена проблемна науково-дослідна лабораторія (наукові керівники – професор В.Д. Попов, доцент І.С. Гулий), де розпочалися роботи, які пізніше ввійшли до циклу наукових праць "Промислова кристалізація цукрози", і у 1994 р. були відзначені Державною премією України (серед авторів – професори В.Д. Попов, І.С. Гулий, С.І. Сіренко).

У зв'язку зі зростанням вимог до підготовки спеціалістів у галузі автоматизації промисловості та появою нових можливостей їх підготовки на реконструйованій та осучасненій матеріально-технічній базі у 1987 р. кафедра отримала назву автоматизації технологічних процесів та виробництв. У 1988 – 1998 рр. кафедрою здійснено повний перехід на нові технічні засоби автоматизації – мікропроцесорні пристрої та контролери та використання їх у комп'ютерно-інтегрованих системах управління. У навчальному процесі на зміну аналоговим обчислювальним машинам МН-7 прийшли персональні комп’ютери. У 1989 р. вперше в університеті кафедра отримала 5 персональних комп’ютерів IBM. Саме з цього часу розпочалася новий етап у розвитку кафедр, о основі якого лежало широке використання у системах управління компۥютерно-інтегрованих технологій. Парк персональних комп'ютерів постійно зростав, що дало можливість у 1997 р. створити кафедральну лабораторію

TOP